Досліджується багатовіковий процес заідеологізованості тлумачення назви „ Україна”, міститься наукова критика концепція української периферійності. Обґрунтовується нове тлумачення топоніму: Україна – благодатна земля.
It is possible to trace in the article a prolonged and ideologically biased handling of the term „Ukraine”, the concept of the Ukraine as a periphery has long been denied. Based on that, there is a suggestion to treat the toponym „Ukraine” rather as „Plentiful Land”.
Ключові слова: Україна, топонімія, Київська Русь, історія
