І. М. Шугальова, Р. Л. Молдавський СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ УМОВИ УТРИМАНЦІВ ДИТПРИТУЛКІВ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ В 1920-Х — НА ПОЧАТКУ 1930-Х РР.

DOI: 10.20535/2307-5244.52.2021.236164

Запорізький національний університет

В статті проаналізовано причини появи численної категорії безпри-
тульних дітей в 1920-х рр., охарактеризовано заходи держави щодо подолання дитячої безпритульності. З’ясовано, яких заходів уживали гро-
мадські та державні установи для подолання даної ситуації. Визначено
причини занедбаного стану дитячих притулків. В умовах господарської
розрухи коштів, які виділяла держава, хронічно не вистачало. Бракувало
й педагогічних кадрів. У результаті в притулках спостерігалися високий
рівень захворювань дітей на інфекційні недуги та дитяча смертність.
Тим не менше, в умовах тоталітарної держави всі факти проявів дитя-
чого маргінесу ретельно приховувалися. Було офіційно проголошено про
остаточне подолання дитячої безпритульності. Натомість 1931 р. ди-
тячі заклади було виведено з-під державного постачання, через що там
суттєво зросла смертність.

Ключові слова: дитяча безпритульність, дитячі притулки, патронат,
соціально-побутові умови.

Опубліковано у Сторінки Історії №52. Додати до закладок постійне посилання.