О. І. Бонь МИТЦІ ЖОЗЕФІНА ДІНДО ТА БЕРНАРД КРАТКО В ЖОРНАХ РАДЯНСЬКОГО ТОТАЛІТАРИЗМУ

DOI: 10.20535/2307-5244.50.2020.210128

Київський університет імені Бориса Грінченка

У статті на основі біографічних документів Бернарда Кратка і Жозефіни Діндо показано наслідки соціокультурних трансформацій у середовищі митців Радянської України у 1920–1930 рр. Розглянуто життєвий шлях подружжя скульпторів, які народились у Варшаві, формувались як митці під впливом європейських тенденцій, а згодом співпрацювали зі школою М. Бойчука. Радянський тоталітарний режим змусив їх змінити творчі методи й тематику. Внаслідок репресій вони змушені були боротися за реабілітацію та повернення в мистецтво.

Ключові слова: Б. Кратко, Ж. Діндо, скульптори, архівно-слідча справа, репресії, реабілітація.

Опубліковано у Сторінки Історії №50 | Теґи: , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.