Паломництво як прояв релігійності характерне не лише для світського населення, але й для ченців. Суспільство сприймало це явище однобоко і трактувало як порушення моралі. Однак чернече богомілля практикувалося й було проявом глибокої потреби чорного духовенства у вшануванні святинь.
Pilgrimage as a manifestation of religion was carried out not only the secular population, but the monks. This phenomenon took on new meaning lopsided society and treated as a breach of morality. However, the practice of pilgrimage and monasticism was a manifestation of the deep needs of the black clergy in sacred commemoration.
